Интересно Мобілізація ув’язнених: чи будуть корисними на фронті та що думають українські військові

[Sepultura_North]

Мобілізація ув’язнених: чи будуть корисними на фронті та що думають українські військові

29.01.2024

Поки військкомати ганяються за ухилянтами, а нардепи дискутують через законопроєкт про мобілізацію, журналісти вирушили до виправної колонії, щоб побачити, чи готові засуджені змінити теплу тюремну камеру на холодний окоп, якщо держава дозволить їх мобілізувати.

У цій колонії відбувають покарання люди, які мають першу судимість за вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів. Чи потрібні вони на фронті та наскільки готові самі захищати Україну? Ексклюзив Фактів тижня з виправної колонії.

Мобілізація ув’язнених – скільки людей готові​

Залучити до війська засуджених – ініціатива Мін’юсту, яка викликала жваве обговорення у суспільстві. Хоча це питання не найближчої перспективи, але десятки тисяч ув’язнених вже почали приміряти на себе нову роль.
Андрій Созонцев потрапив до колонії буквально з фронту, а раніше воював у складі тероборони. Чоловік перебував під судовим слідством за контрабанду.

– Їхав додому, попросили взяти передачу. І все. Так і потрапив. Моя, скажімо так, пригода була у 2018 році. Потім ці карантини, і все тягнулось. Потім, коли почалася війна, я з дружиною пішов у добробат. А там суд ухвалив рішення заарештувати, – розповів Андрій Созонцев.

Щоб повернутися до війська, Андрій подавав прохання на амністію. Проте його відхилили. Андрій зазначив, що це одна надія – вийти через суд і піти воювати. Таких охочих захищати Україну в колонії набереться ще два десятки, каже ув’язнений.

– Я рахую лише за тих, хто адекватні, хто розуміє, що це таке. Не на тих, що кричать “воював”. Багато кажуть, що я “воював”, але я таких бачив – перший обстріл, і людини немає. Або десь забитий, що його переносити треба, тому що він замикається у собі, – зазначив Андрій Созонцев.

Який мобілізаційний потенціал​

Мобілізаційний потенціал у виправних закладах становить не більше 10% від загальної чисельності в’язнів, стверджує колишній керівник Державної пенітенціарної служби Сергій Старенький.

– Найбільша кількість – це особи раніше судимі неодноразово, які притягались або скоювали злочини під час наркотичного сп’яніння, хворі на туберкульоз, гепатит C та інше, – сказав він.

Але все ж певна кількість засуджених потрапили на фронт, де показали найкращі якості.
Від початку повномасштабного вторгнення президент України Володимир Зеленський помилував 363 людини. Це колишні учасники АТО/ООС, які виявили бажання протистояти російській агресії. Одного з них представлено до державної нагороди За мужність посмертно. Ім’я цієї людини не розголошується за зрозумілих обставин.
Не дивно, що питання мобілізації засуджених викликало гостру дискусію серед українців, розділивши на тих, хто за та проти.

– У людей виникають відповідні асоціації, російські шторм Z, вагнерівці, ці люди з низькою мотивацією, яких гонять вперед першочергово страхом. Ми знаємо, що у нас так не вийде. Ми інший народ, інші люди, з іншою ментальністю, – зазначив військово-політичний оглядач Ігор Левченко.

Законопроєкт про мобілізацію​

На початку січня в парламенті обговорювалися правки до законопроєкту Про мобілізацію. У ЗМІ тоді потрапила інформація, що головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний висловився проти залучення до війська ув’язнених та судимих. У благонадійність в’язнів не вірять і експерти.

– Якщо ця мобілізація засуджених відбуватиметься у масовому порядку, то я схильний думати, що це призведе більше до проблем, ніж до користі для ЗСУ, – зазначив колишній глава Державної пенітенціарної служби Сергій Старенький.

Але які побоювання викликає залучення їх до війська? Першочергово – це мотивація.

– Треба дивитися і зважати на те, щоб це не стало можливістю уникнення покарання для таких осіб. Ці люди повинні реально мати бажання захищати свою країну зі зброєю в руках, – зазначив військово-політичний оглядач Ігор Левченко.

Що думають українські військові​

Водночас у Мін’юсті запевняють: в Україні не буде так, як з російською ПВК Вагнера. Правки до закону стосуватимуться лише засуджених, що мають умовні терміни, та тих, які нещодавно звільнилися з місць позбавлення волі. Але що думають ті, хто зараз захищає Україну?

– У нас є такий бойовий медик. Я можу сказати, що він є одним з найкращих у підрозділі. З кожною людиною можна знайти спільну розмову. Якщо ми йдемо на штурм, то ми вже злагоджені. Я цій людині довірю своє життя, – зазначив військовий з позивним Сова.

У підрозділах, до яких щотижня приїздить з гуманітарною допомогою волонтер Станіслав Стойков, загалом позитивно ставляться до мобілізації в’язнів. Є досить очевидне пояснення.

– Якщо чесно, вони дуже втомилися. Будь-який закон, який допоможе їм повернутися хоча б на місяць-два додому, щоб була ротація, то вони вже сприймають дуже добре, – вважає військовий волонтер Станіслав Стойков

У питанні мобілізації засуджених головне – індивідуальний підхід до кожного претендента. Для фронту вони можуть бути корисними навіть у місцях позбавлення волі, на роботах оборонного характеру. Наприклад, виготовлення маскувальних сіток і товарів, які потрібні для ЗСУ.
Раніше український журналіст Володимир Золкін в інтерв’ю Наташі Тарчевській поділився своїми думками з приводу мобілізації в Україні та можливості залучити до лав ЗСУ чоловіків призовного віку, що перебувають у місцях позбавлення волі.