- Регистрация
- 12 Июн 2019
- Сообщения
- 585
- Репутация
- 367
- Реакции
- 550
Як ми вже розповідали раніше, музика – невід’ємна частина психоделічної терапії. Зазвичай вона протягом усієї сесії з використанням речовини звучить у навушниках та дублюючись у колонках – на випадок, коли клієнт терапії знімає навушники (наприклад, щоб сходити в туалет).
Про самостійні досвіди годі й говорити: мало хто може уявити їх без музики.
Що ж це зазвичай за музика така? Чи впливають психоделіки на наші вподобання? Чи є якісь «офіційні» списки треків? Про це сьогодні поговоримо.
▪▪▪
По-перше, важливо згадати про сет та сетінг. Якщо сет – це внутрішня підготовка, «установка», то сетінг – зовнішня, «обстановка». Музика є невід’ємною частиною сетінгу.
Важливо: про це (сет та сетінг, музика зокрема, усе таке) варто потурбуватися заздалегідь не лише при «офіційній психоделічній терапії» – із цим і так все зрозуміло. При самостійних психоделічних досвідах музика може стати саме тим фактором, який або допоможе вам отримати цікавий конструктивний досвід, або відправить прямісінько у прірву бед тріпу. Адже людина під час прийому психоделіків дуже чутлива: певні жанри, які у тверезому стані або із іншими речовинами нам у цілому дуже подобаються та допомагають «дістати» й пережити невиражену агресію можуть зіграти злий жарт під час психоделічного досвіду.
Музика під час психоделічної терапії має свої особливості. Як ви вже, напевно, здогадалися, це навряд чи буде звичайний плейліст для прогулянки або вечірки з друзями. і звісно не рандомне радіо
У психоделічній терапії часто використовують уже готові плейлісти, що були створені саме для цього процесу. Подивимось послухаємо на декількох прикладах.
«Окрім відбору музики та структурування цієї добірки в певному порядку, міксування є важливим аспектом. Те, як пісні переходять одна в одну, наростання, затухання та періоди мовчання, усе разом визначає відчуття потоку та безперервності», – йдеться у додатку.
Це про плейліст від Imperial College London, створений для досліджень використання псилоцибіну при терапії депресії. Ось тут можна його послухати. І зберегти на всякий випадок.
▪▪▪
Центр дослідження психоделічних речовин і свідомості імені Джона Хопкінса був одним із перших у Сполучених Штатах, який отримав сучасне нормативне схвалення, і сьогодні є одним із провідних дослідницьких інститутів психоделічних речовин у світі.
«Я роблю найкращий музичний вибір, який можу, намагаючись відокремити “хороше” і “чудове” на основі багаторічного досвіду спілкування з багатьма різними людьми», – поділився у своїй книзі доктор Вільям Річардс з Університету Джона Хопкінса.
Якщо в попередньому плейлісті переважно ембієнт, то тут багато класичної інструментальної музики, The Beatles, Enya та Louis Armstrong. За словами автора, у цьому плейлісті саме та кількість музики, яка потрібна для шести-семи годин часу (це приблизна тривалість ефекту псилоцібіну, наприклад). Слухаємо ось тут.
▪▪▪
Не псилоцибіном єдиним: Мультидисциплінарна асоціація психоделічних досліджень (MAPS) – некомерційна дослідницька та освітня організація, яка між усім іншим створила дві добірки музики, що використовувалися під час психотерапії з використанням Дма. Тут і тут можна їх послухати.
Про самостійні досвіди годі й говорити: мало хто може уявити їх без музики.
Що ж це зазвичай за музика така? Чи впливають психоделіки на наші вподобання? Чи є якісь «офіційні» списки треків? Про це сьогодні поговоримо.
▪▪▪
По-перше, важливо згадати про сет та сетінг. Якщо сет – це внутрішня підготовка, «установка», то сетінг – зовнішня, «обстановка». Музика є невід’ємною частиною сетінгу.
Важливо: про це (сет та сетінг, музика зокрема, усе таке) варто потурбуватися заздалегідь не лише при «офіційній психоделічній терапії» – із цим і так все зрозуміло. При самостійних психоделічних досвідах музика може стати саме тим фактором, який або допоможе вам отримати цікавий конструктивний досвід, або відправить прямісінько у прірву бед тріпу. Адже людина під час прийому психоделіків дуже чутлива: певні жанри, які у тверезому стані або із іншими речовинами нам у цілому дуже подобаються та допомагають «дістати» й пережити невиражену агресію можуть зіграти злий жарт під час психоделічного досвіду.
Музика під час психоделічної терапії має свої особливості. Як ви вже, напевно, здогадалися, це навряд чи буде звичайний плейліст для прогулянки або вечірки з друзями. і звісно не рандомне радіо
У психоделічній терапії часто використовують уже готові плейлісти, що були створені саме для цього процесу. Подивимось послухаємо на декількох прикладах.
«Окрім відбору музики та структурування цієї добірки в певному порядку, міксування є важливим аспектом. Те, як пісні переходять одна в одну, наростання, затухання та періоди мовчання, усе разом визначає відчуття потоку та безперервності», – йдеться у додатку.
Це про плейліст від Imperial College London, створений для досліджень використання псилоцибіну при терапії депресії. Ось тут можна його послухати. І зберегти на всякий випадок.
▪▪▪
Центр дослідження психоделічних речовин і свідомості імені Джона Хопкінса був одним із перших у Сполучених Штатах, який отримав сучасне нормативне схвалення, і сьогодні є одним із провідних дослідницьких інститутів психоделічних речовин у світі.
«Я роблю найкращий музичний вибір, який можу, намагаючись відокремити “хороше” і “чудове” на основі багаторічного досвіду спілкування з багатьма різними людьми», – поділився у своїй книзі доктор Вільям Річардс з Університету Джона Хопкінса.
Якщо в попередньому плейлісті переважно ембієнт, то тут багато класичної інструментальної музики, The Beatles, Enya та Louis Armstrong. За словами автора, у цьому плейлісті саме та кількість музики, яка потрібна для шести-семи годин часу (це приблизна тривалість ефекту псилоцібіну, наприклад). Слухаємо ось тут.
▪▪▪
Не псилоцибіном єдиним: Мультидисциплінарна асоціація психоделічних досліджень (MAPS) – некомерційна дослідницька та освітня організація, яка між усім іншим створила дві добірки музики, що використовувалися під час психотерапії з використанням Дма. Тут і тут можна їх послухати.