- Регистрация
- 12 Июн 2019
- Сообщения
- 1.863
- Репутация
- 527
- Реакции
- 1.069
▪▪▪
Ще зі шкільних років кожен із нас чув, що наркотики – зло. Дуже багато людей вважають це твердження абсолютно природним, правдивим і корисним, тому будь-яка спроба критичного погляду здається непотрібною або навіть зловмисною витівкою.
Безперечно, ми не спростовуємо факту, що вживання психоактивних речовин (ПАР) може мати серйозні наслідки. Проте поширене в нашому суспільстві категоричне й нерозбірливе ставлення до теми ПАР заподіює набагато більше шкоди. Важливо розуміти, що є дійсно небезпечним і ризикованим, а що – міфом. Ці знання дають можливість робити усвідомлений вибір.
▪▪▪
ЩО ТАКЕ ЗМЕНШЕННЯ ШКОДИ?
ЩО ТАКЕ ЗМЕНШЕННЯ ШКОДИ?
Зменшення шкоди – це цілий розділ політики охорони громадського здоров’я. Ви могли зустрічати термін англійською Harm Reduction,це те ж само. Як очевидно з назви, він спрямований на зменшення шкідливих наслідків, пов’язаних з ризикованою поведінкою, такою як вживання психоактивних речовин, деякі сексуальні практики та інших.
Так, розробляти інструкції, як зменшувати шкоду – це окрема серйозна робота.
Ми чесно говоримо про те, що не існує безпечних психоактивних речовин. Але є правила, дотримуючись яких ти можеш «пом’якшити посадку» та уникнути важких негативних наслідків.
Такий підхід передбачає:
- надання людям правдивої інформації та ресурсів
- навчання необхідним навичкам, які роблять ризиковану поведінку менш небезпечною
- зміну ставлення до теми психоактивних речовин
▪▪▪
ПРОБЛЕМИ, ПОВ’ЯЗАНІ З ПАР
ПРОБЛЕМИ, ПОВ’ЯЗАНІ З ПАР
Психоактивні речовини можуть бути пов’язані з певними проблемами. Розбиратися в цих проблемах складно, а от просто оголосити наркотики «світовим злом» значно простіше! Але от якраз ця нерозбірливість і спричиняє багато різних траблів.
Проблеми зі здоров’ям, що безпосередньо спричинені вживанням психоактивних речовин, – це найочевидніша та відносно добре описана категорія проблем, які можуть бути пов’язані з ПАР. Сюди можна віднести смерть від передозування, страждання через фізичні й психологічні розлади, які виникають внаслідок вживання, негативний вплив вживання батьків на здоров’я дітей тощо. Але навіть тут не можна говорити про ПАР загалом, оскільки вони ДУЖЕ по-різному впливають на здоров’я!
Одні речовини смертельно небезпечні навіть у невеликих дозах, шкода інших стає помітною лише за тривалого й частого хронічного вживання. Наприклад, майже 50 із 70 тисяч випадків смертельного передозування, які трапилися 2017 року в Сполучених Штатах, були пов’язані з опіатами/опіоїдами, приблизно три тисячі – з кокаїном і жодного – з марихуаною.
Науці взагалі не відомі випадки смерті через передозування марихуани. Але в разі частого й тривалого вживання вона може негативно впливати на пам’ять та інші когнітивні процеси або спричинити хронічну обструктивну хворобу легень, якщо її курити. У деяких генетично схильних людей Шмаль провокує ранній розвиток психозу. Однак науці досі не до кінця зрозуміло, чи всі ці порушення психіки минають за якийсь час.
І це ми навели всього лише два приклади. Проте вони добре ілюструють, що тема впливу ПАР на здоров’я людини дуже непроста. Насправді на сьогодні достатньо вивчений вплив лише найпоширеніших речовин. Щодо більшості інших, особливо нових, науці сказати майже нічого.
Проте пам’ятайте: брак відомостей про шкоду не означає її відсутність.
Іще один пласт проблем – через вживання окремі люди можуть мати проблеми з роботою та заробітком. Іноді це пояснюється тим, що зловживання ПАР впливає на продуктивність і загалом здатність виконувати професійні обов’язки. Однак часто це спричинено негативним ставленням суспільства до споживачів, відсутністю доступу до нормальної роботи або необхідної для її виконання освіти. В таких випадках ми маємо справу з проблемами, до яких призвели не самі наркотики, а те, що в суспільстві культивується негативне ставлення до людей, котрі вживають ПАР, та заохочується дискримінація як засіб «профілактики».
Часто вживання ПАР пов’язують з проблемами громадської безпеки та зростанням злочинності. Проте, як показує статистика, правопорушення скоює тільки дуже незначна частина людей, котрі вживають. Наркотики не зроблять злочинця з не схильної до скоєння злочинів людини. Не треба «пророкувати» кримінальне майбутнє тільки за одне те, що людина курить марихуану. Щоправда, дослідження показують, що психоактивні речовини можуть посилити злочинну поведінку того, хто має таку схильність. Однак це в будь-якому разі свідчить, що питання треба досліджувати науково, а не просто розкидатися звинуваченнями, котрі базуються виключно на упередженнях.
▪▪▪
ПОЛІТИКА ЗАБОРОНИ НЕ ПРАЦЮЄ
ПОЛІТИКА ЗАБОРОНИ НЕ ПРАЦЮЄ
Сучасна історія спроб вирішення проблем, пов’язаних із наркотиками, розпочалася з 1971 року, коли президент США Річард Ніксон оголосив наркотики «головним ворогом народу» й запровадив державну політику нульової толерантності. Було введено жорсткі заборони, каральні заходи щодо всіх, хто бере участь у нелегальному обігу ПАР, почалася агресивна антинаркотична рекламна кампанія. В основі ніксонівського карально-заборонного підходу лежала елегантна за своєю простотою і очевидна, як тоді здавалося, щодо ефективності ідея. Страх негативних фізичних наслідків, засудження з боку суспільства й кримінального переслідування мав відбити в молоді бажання спробувати наркотики. Жорсткі каральні заходи – прибрати тих, на кого не подіяла соціальна реклама. У результаті весь світ мав очиститися від наркотиків і пов’язаних із ними проблем.
Проте, як неважко здогадатися, це не спрацювало.
Насправді Ніксон не був найпершим, хто хотів заборонити психоактивні речовини (згадаймо хоча б «сухий закон» – цілковиту заборону алкоголю у Штатах у 1920-30-х роках). Як і з алкоголем тоді, так і з наркотиками політика заборони не спрацювала від слова «зовсім».
Не працює засудження людей, які вживають наркотики. Ті, що самі виступають проти вживання, мають невеликий ризик почати. Водночас страх засудження з боку оточення не впливає на рішення вживати. А ось публічне засудження призводить до того, що люди через сором менше схильні звертатися за допомогою та мають менше шансів отримати її, оскільки стигма негативно впливає на бажання лікарів допомагати.
Також малоефективною є стратегія «залякування», коли наголос роблять на перебільшенні негативних наслідків вживання наркотиків. Значна частина людей швидко помічає в нереалістичних соціальних меседжах (наприклад, рекламі) узагальнення й перебільшення, що значно відрізняються від дійсності, яку вони самі спостерігають. Офіційне джерело починають сприймати як ненадійне. Поступово зникає довіра до офіційних джерел інформації взагалі (навіть якщо в повідомленнях є правда). При цьому в людей залишається нез’ясованим питання: а як же воно є насправді? І невідомо, як і наскільки якісно цей інтерес буде задоволено.
▪▪▪
СТРАТЕГІЇ ЗМЕНШЕННЯ ШКОДИ
СТРАТЕГІЇ ЗМЕНШЕННЯ ШКОДИ
Історія війни з наркотиками продемонструвала марність спроб викорінити психоактивні речовини з життя людей. Попри всі ризики й небезпеки, осуд суспільства та близьких, негативний вплив на фізичне, психічне, соціальне здоров’я, відносно стабільна частина населення планети не готова відмовитися від психоактивних речовин, навіть якщо вони нелегальні.
Тому вже з 1970-х років заговорили про застосування прагматичного підходу, що орієнтується на реальність, а не ідеалістичні уявлення про світ. Це був початок формування напряму зменшення шкоди.
Впровадження стратегій зменшення шкоди отримало потужний поштовх з початком епідемії ВІЛ-інфекції серед споживачів ін’єкційних наркотиків у 1980-х. Відтоді розроблено безліч різноманітних програм. Найбільш відомими й ефективними з них є програми розповсюдження стерильного ін’єкційного інструментарію (шприців, голок, спиртових серветок тощо), програми замісної терапії, кабінети безпечного вживання, програми поширення налоксону (ефективного антидота в разі опіоїдного передозування).
І що б ви думали? Наукові дослідження показують високу ефективність цих методів!
Це те, що стосується людей, які вживають важкі наркотики. Але що ж можна сказати про рекреаційне (для відпочинку) вживання ПАР? Звісно, воно має свої особливостей. Більшість рекреаційних споживачів не вважають це проблемою і об’єктивно не мають значних труднощів, їх не цікавлять послуги, орієнтовані на вирішення проблем. Програми зменшення шкоди в такому разі спрямовані на надання інформації та засобів захисту, що уможливлюють запобігання негативному впливу на фізичне, психічне чи сексуальне здоров’я.
Наприклад, щоб уникнути несподіваних негативних фізичних і ментальних станів, а також соціальних наслідків, людям, які вживають ПАР, бажано знати, що саме міститься в речовині, яку вони вживають. Як правило, наявні на ринку препарати є сумішшю різних психоактивних і додаткових інгредієнтів. Справжній склад часто не відповідає заявленому продавцем. З’ясувати, що саме містить зразок, чи немає там особливо небезпечних компонентів, яка концентрація активної речовини, покликані програми перевірки речовин («драг чекінг»). У деяких країнах «драг чекінг» доступний, наприклад, на музичних фестивалях, і в Україні також (цим займається DRUGSTORE).
Дослідження показують, що такі послуги позитивно впливають як на поведінку самих користувачів, так і на місцеву наркосцену. Якщо надані на тестування зразки містять не те, чого очікували користувачі, більшість із них схильні відмовитися від вживання й відмовляти від нього друзів.Інформація про небезпечні зразки ПАР (наприклад, коли таблетки екстазі певного виду містять домішки фентанілу) швидко поширюється й сприяє зниженню попиту та зникненню з нелегального ринку аналогічних зразків.
Ще один ефективний метод зменшення шкоди — це заохочення до безпечних способів вживання ПАР і розповсюдження «обладнання» для безпечного вживання. Наприклад, якщо людина знає, що інтраназальне вживання ПАР через згорнуту в трубочку купюру підвищує ризик заразитися гепатитом і в неї є одноразова трубочка, то з великою ймовірністю вона використає останню. Якщо є багато таких трубочок, то з більшою ймовірністю будуть використовувати індивідуальні трубочки, що знизить ризик зараження різними інфекціями.
Для зниження ризиків надзвичайно важливою є освітня робота. Людям корисно розуміти вплив різних речовин на організм та їх дозування. Це допомагає вибрати речовину й розрахувати дозування, оптимальне для досягнення бажаного ефекту, та уникнути передозування, непритомності або втрати контролю й пов’язаних із цим наслідків (наприклад, зґвалтування). Якщо неможливо визначити концентрацію речовини, слід підходити до вживання стримано, починаючи з невеликої кількості.
Важливо розуміти наслідки одночасного вживання різних речовин, оскільки існують особливо небезпечні поєднання (наприклад, бутират з алкоголем), які можуть спричинити критичні реакції організму. Потрібно враховувати, що на організм впливає не лише сама речовина, а й психологічний стан та обставини, за яких її вживають. З цим пов’язана перевага вживання ПАР у колі добре знайомих людей, у комфортних умовах та в безпеці
